Как я купил кокаин и играл в танки онлайн без интернета
Эх, вот вам и история с покупкой закладок, да так, чтобы гнать их весь вечер. Мой дорогой компанюха Рико привез мне этот стафф прямиком из Амстердама. Брат, я чуть не вставило просто от мысли о том, что скоро я буду полностью в другом измерении, эйфорическом, где уровень веселья будет такой, что старые будут увидеть "old school” новый уровень кайфа.
Окей, в общем, поехали мы в парк, чтобы выпилить пару линий. Рико достал свои закладки, я посмотрел на них и понял, что у меня внутри уже началось страшное варево эмоций. Я был готов к турбо-поездке.
Стали пристально рассматривать содержимое, там были кристаллы, словно из магазина, красивые и соблазнительные. Я никогда раньше не пробовал такое, поэтому был немного волнован, как это все выйдет.
Мы закатили в сумасшедшую пьянку с кодеином и вставило просто ураганом. В общем-то, чтобы не гонять, мне всегда хотелось попробовать, что такое вареный, да уж, попробовать "подругу детства". Но мои парни настороженно смотрели на меня и говорили не стоит, это все равно, что лететь на своем танке, когда интернет отключен. Нельзя так, знаешь, выпилить всех врагов без команды и поддержки.
Но я просто не мог сдержаться, нужно было узнать, что такое ни шиша не понимать мир вокруг и забыть пока про все дела, и просто повеситься в этот прекрасный вечерок. Я решил, что весь мир – это игра в танки и я буду гнать всех на своем танке, буду просто танчить все вокруг.
Таким образом, я оказался одетым в виртуальный камуфляж, мой танк был готов к бою. Я готов был уничтожить все на своем пути. Хотя в реальности я был просто одним из множества наркоманов на своей улице, играя в танки онлайн.
| Один |
Два |
Три |
| Медведь |
Волк |
Слон |
| Лиса |
Заяц |
Тигр |
Но когда я сел за руль своего танка, все это стало неважно. Я бросился в бой и сорвал ярлык "боевой распознаватель". Гефест внутри меня проснулся и я был готов двигаться вперед, пока все вареное не сошло.
Чувствовал, как моя компания держит меня за руку, даже несмотря на отсутствие физического присутствия. Мы были связаны воедино, какими-то невидимыми кодами солдатского братства.
И, честно говоря, я себя чувствовал бессмертным. Окружающий мир исчез, и я наслаждался полной свободой в виртуальной вселенной. Закладки и гнать все, на что я только мог наткнуться. У меня была только одна цель – покорить каждый уровень и показать всем, что я настоящий танкист.
Но потом, после нескольких часов игры, я вспомнил, что у меня нет интернета. Все это была плод моего наркотического воображения. Я просто сидел сидел с горящими глазами и нажимал кнопки на клавиатуре, думая, что уничтожаю врагов.
В общем, это был настоящий trip. Я оказался в виртуальном пролете, полностью слился с компьютерной игрой, но при этом весь восторг находился только в моей голове. Возможно, это было лучше, чем настоящая жизнь, где все больше похоже на безумие и хаос.
Но я решил, что такой опыт был достаточным для меня. Больше я не собирался курить закладки и играть в многопользовательские игры без интернета. Это было безумие, которое я смогел войти лично, но не рекомендую никому. Помните, что настоящая жизнь всегда лучше, чем виртуальная, и настоящие друзья и приключения ждут вас в реальном мире!
Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.